[Зач. 51А.] А коли врятувалися ми, колишні з Павлом дізналися, що острів називається Меліта.
Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони, по причині дощ і був холод, розклали вогонь і прийняли всіх нас.
Коли Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, повисла на руці його.
Як тубільці ж угледіли висить на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік - вбивця, коли його, врятувався від моря, суд Божий не залишає жити.
Він струснув змію в огонь, ніякої шкоди не зазнав.
А вони сподівалися, що у нього буде запалення, або він раптово впаде мертвим; Коли ж довго чекали і бачачи, що не сталося з ним ніякої біди, думку змінили й казали, що він Бог.
Близько того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас і три дні ласкаво гостив.
Батько Публія лежав, слабий на пропасницю і болем в животі; Павло ввійшов до нього, по
...
Читать дальше »
|
[Зач. 50А.] Коли вирішено було плисти нам в Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові полку Августа, Юлієві.
Ми зійшли на Адрамітскій корабель і вирушили, маючи намір плисти біля місць азійських. З нами був Аристарх, Македонцем із Солуня.
На другий день ми пристали в Сидоні. Юлій, ласкаво з Павлом, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
І, вийшовши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри,
і, перепливши море, що біля Кілікії й Памфілії, прибули до Міри Лікійські.
Там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і посадив нас на нього.
Повільно плаваючи багато днів і ледь Порівнявшись з Книду, через несприятливого нам вітру, ми додолу на Кріт при Салмоні.
І коли ми насилу повз нього, прибули до одного місця, що зветься Доброю Пристані, поблизу якого знаходиться місто Ласея.
Але як часу минуло багато, і плавання було вже небезпечно, тому щ
...
Читать дальше »
|
[Зач. 49.] Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
о царю! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися в усьому, в чому звинувачують мене Іудеї,
тим більше, що ти знаєш все звичаї та суперечки юдеїв. Тому прошу мене вислухати терпляче.
Життя моє змалку, що спочатку точилося серед народу мого в Єрусалимі, знають усі юдеї,
вони здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найсуворішому в нашому віросповіданні вченням.
І нині я стою перед судом за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові вдень і вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї.
Що ж? Невже ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?
Правда, і я думав, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина.
Це я і р
...
Читать дальше »
|
А коли прибув Фест до свого намісництва, трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.
Тоді первосвященик і шляхетні з юдеїв з'явилися до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
просячи, щоб він зробив милість, викликав його до Єрусалиму і чатував смерть заподіяти йому по дорозі.
А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії і що він сам незабаром туди подається.
Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові, нехай звинувачують його.
І, пробувши в них не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії, і на інший день, сівши на суддівське місце, звелів привести Павла.
Коли він з'явився, стали колом що поприходили з Єрусалиму Іудеї, приносячи на Павла багато і тяжкі звинувачення, яких не могли довести.
Він же Павло боронився: Я не провинився ніякого злочину ні проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.
Фест, що
...
Читать дальше »
|
Через п'ять днів прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з деякими ритором Тертулл, які скаржилися на Павла.
Коли ж він був покликаний, то Тертулл почав звинувачувати його, кажучи:
завжди і всюди з подякою щирою визнаємо ми, що для тебе, високодостойний Фелікс, зобов'язані ми багатьом світом, і твоєму піклуванню упорядкованих над цим народом.
Але, щоб довго тебе не турбувати, прошу тебе вислухати нас коротко, з властивим тобі поблажливістю.
Знайшовши з тим чоловіком виразкою суспільства, збудником заколоту між юдеї цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі,
Він відважився навіть збезчестити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом.
Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством узяв його з рук наших і послав до тебе,
звелів нам, обвинувачам його, йти до тебе. Ти можеш сам, розпитавши, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його.
І Іудеї підтве
...
Читать дальше »
|
І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі брати, я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня.
А первосвященик Ананія стояли перед ним наказав бити його по устах.
Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена! ти сидиш, щоб судити по закону, і, всупереч закону, велиш бити мене.
А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові поносиш?
Павло сказав: я не знав я, брати, що то первосвященик бо написано: начальницького в народі твоїм не будеш проклинати.
І Павло, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у раді: Мужі брати! я фарисей, і син фарисея За надію на воскресення мертвих мене судять.
Коли ж він промовив, колотнеча постала поміж фарисеями і саддукеями, і розділилась.
Бо саддукеї кажуть, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, а фарисеї визнають і те й інше.
І галас великий зчинився і, вставши, книжники фарисейської сперечатися, кажучи: нічого пог
...
Читать дальше »
|
[Зач. 47.] Мужі брати й батьки Послухайте ось тепер виправдання перед вами.
Почувши ж, що він заговорив з ними на єврейською мовою, то тиша ще більша настала. Він сказав:
Я юдеянин, що народився в Тарсі Киликийском, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений в батьківському законі, заздрісний за Бога, як і всі ви сьогодні.
Я навіть до смерти цю путь послідовників цього вчення, і в'язав в темницю і чоловіків і жінок,
як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина від яких був узяв навіть листи на братів, і в Дамаску, я йшов, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.
Коли ж я був у дорозі й наближався до Дамаску, близько полудня раптом осяяло мене велике світло з неба.
Я впав на землю і почув голос, що говорив мені: Савле, Савле що ти Мене переслідуєш?
Я запитав: Хто Ти, Господи? Він сказав мені: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти.
Ті, що зо мно
...
Читать дальше »
|
Коли ж ми, розлучившись з ними, відпливли, то дорогою простою в Кос, на інший день в Родос і звідти в Патару,
І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й відплили.
Коли ж їх на увазі Кіпру і залишивши його ліворуч, ми пливли в Сирію, і пристали в Тирі, бо там вантажа мав скласти корабля.
І, учнів знайшовши, перебули там сім днів. Вони через Духа казали Павлові, щоб він не ходив в Єрусалим.
Провівши ці дні, ми вийшли і пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто; а на березі, ставши навколішки, помолились.
І, попрощавшись один з одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулися додому.
А ми, закінчивши плавання, прибули з Тиру до Птолемаїди, і, братів привітавши, пробули у них один день.
[Зач. 45.] А на другий день Павло і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли в Кесарію і, увійшовши до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.
У нього були чотири п
...
Читать дальше »
|
А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
Перейшовши ж ті і давши віруючим рясні настанови, прийшов в Елладу.
І прожив там три місяці. Коли ж, з нагоди обурення, зробленого проти нього юдеями, він хотів відправитися в Сирію, то йому на думку вертатись через Македонію.
Його супроводжували до Азії Сосипатр Піррів, Веріянін, із Солуня Аристарх та Секунд, і Гай Дервянин і Тимофій, а з азійців Тихик і Трохим.
Вони, пішовши вперед, очікували нас в Троаді.
А ми, після днів Опрісноків, відпливли із Филипів днів в п'ять прибутку до них у Троаду, де пробули сім днів.
[Зач. 43.] У перший же день тижня, коли учні зібралися на ламання хліба, Павло мав у наступний день, розмовляв з ними і затягнув своє слово до півночі.
У світлиці, де ми зібралися, було багато світел.
Під час тривалої бесіди Павлової один юнак, ім'ям Євтихій, який сид
...
Читать дальше »
|
[Зач. 42.] коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? Вони ж сказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий.
Він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрещення.
Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, тобто в Ісуса Христа.
Почувши це, вони хрестилися в ім'я Господа Ісуса,
А коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони стали говорити іншими мовами і пророкувати.
Всіх їх було чоловіка з дванадцять.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно проповідував три місяці, розмовляючи і доводячи про царство Боже.
А коли опиралися дехто й не вірили, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він, залишивши їх, відділив учнів, і щодня проповідував у школі одно
...
Читать дальше »
|
[Зач. 40В.] Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту;
і, знайшовши одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, - бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим - прийшов до них;
і був він того ж ремесла, то в них і працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.
У будь-яку ж суботу він говорив у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, Павло слову і він свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
Як же противились вони і хулили, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий Відтепер я піду до поган.
І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного Бога, ім'ям Юста, котрого господа була обіч школи.
А Крисп, начальник синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм, і багато з коринтян, почувши, увірували і хрестилися.
Господь у видінні вночі Павлу: Не бійся
...
Читать дальше »
|
[Зач. 39.] перейшли Амфіполь і Аполлонию, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.
Павло, за своїм звичаєм, увійшов до них і три суботи говорив з ними з Писання,
виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, Якого я проповідую вам.
І деякі з них увірували і приєдналися до Павла та до Сили, як з греків, хто поважає Бога, безліч, так і з шляхетних жінок.
А невірні юдеї були запалився горливістю і якихсь негідних людей, учинили збіговисько та й бунтували те місто, приступивши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести перед народу.
Як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що ці всесвітні порушники прийшли і сюди,
а Ясон прийняв їх, і всі вони надходять проти наказів кесаря чинять, інший є цар Ісус.
І стривожили народ та начальників, що слухали це.
Але ці, узявши поруку з Ясона та інших, відпус
...
Читать дальше »
|
Він у Дервію і Лістри. І ось, був там один учень, на ім'я Тимофій, однієї юдеянки, а батько греком,
Добре свідоцтво про нього брати, що були в Лістрі та в Іконії.
Павло захотів його взяти з собою; і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали про батька його, що був Грек.
Як міста, вони зраджували вірним постанови, які апостолів та старших у Єрусалимі.
А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.
Пройшовши через Фрігію та через країну, вони не були допущені Духом Святим проповідувати слово в Азії.
Дійшовши до Мізії, хотіли піти в Вітінії, але їм не дозволив Дух їх.
Минувши ж Мізію, в Троаду.
І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь Македонцем, просячи його і кажучи: Прийди в Македонію і допоможи нам.
Побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь покликав нас благовістити там.
Отже, відпливши з Троади, ми прямо
...
Читать дальше »
|
А дехто, що з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
Отже, послані від церкви, ішли через Фінікію та Самарію, розповідаючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та про все те сповістили, що Бог створив з ними і як відчинив поганам двері віри.
[Зач. 36.] Але дехто з фарисейської партії повірили і говорили, що треба обрізати їх і заповідати щоб Закона Мойсеєвого берегли.
Зібрались апостоли й старші щоб розглянути справу оцю.
Після довгого міркуванні Петро, вставши, сказав їм: Мужі брати, ви знаєте, що Бог днів вибрав з нас мене, щоб через мої уста погане чули слово благовіс
...
Читать дальше »
|
В Іконії вони увійшли разом синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв і греків.
Невірні ж юдеї підбурили та роздратували душі поган на братів.
Втім вони пробули тут досить часу, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, творив руками їх ознаки та чуда.
Тим часом в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.
Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,
вони, дізнавшись про це, ||
і там звіщали.
У Лістрі один чоловік, безвладний ногами, сидів, будучи хром від утроби матері своєї, і ніколи не ходив.
Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього і побачивши, що він має віру для отримання зцілення,
сказав гучним голосом: тобі кажу в ім'я Господа Ісуса Христа: стань на ноги свої!. А той скочив і почав ходити.
Народ же, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи
...
Читать дальше »
|
В Антіохії, в тамтешній церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Нігер, і Луцій Киринеянин, і Манаїл, зрощений з Іродом, та ще Савл.
Коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий сказав: Відділіть Варнаву і Савла на діло, до якої покликав їх.
Тоді вони, піст і молитву і поклавши на них руки, відпустили їх.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру
і були ж в Саламіні, проповідували слово Боже по синагогах юдейських; мали ж при собі й Івана.
Пройшовши весь острів до Пафа, знайшли вони деякого волхва, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус,
Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумним. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого.
А Елима волхв (бо ім'я його) противився їм, намагаючись відвернути проконсула від віри.
Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,
сказав: Ой ти,
...
Читать дальше »
|
[Зач. 29.] У той час цар Ірод підняв руки на деяких з Церкви, щоб гнобити,
і вбив Якова, брата Іванового мечем.
А бачивши, що це приємно юдеям, слідом за тим взяв і Петра, - тоді були дні Опрісноків, -
І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.
Отже Петра стерегли у в'язниці, а Церква ревно молилася Богові за.
Коли ж Ірод хотів вивести його, в ту ніч Петро спав між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю.
І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. Ангел, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його і сказав: Мерщій вставай!. І ланцюги впали з рук його.
І сказав йому Ангел: Підпережись і обуйся. Він зробив так. Потім каже йому: одягни одяг твою і йди за мною.
Вийшовши, він ішов за ним, не знаючи, що робилось від Ангола, бо думав, що
...
Читать дальше »
|
Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї, що й погани прийняли слово Боже.
І коли Петро прийшов в Єрусалим, обрізані дорікали йому,
кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних і їв з ними.
Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
в місті Іоппії я молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
Я подивився в нього і, розглядаючи, побачив там чотириногих землі, звірів, плазунів і птахів небесних.
І почув я голос, що говорив мені: Встань, Петре, заколи і їж.
Я ж сказав: ні, Господи, нічого огидного чи то нечистого ніколи не входило в уста мої.
І відповів мені голос із неба: Що Бог очистив, того не вважай за огидне.
І це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
І ось, в той самий час три людини стали перед будинком, в якому я був, послані з Кесарії до мене.
Дух сказав ме
...
Читать дальше »
|
[Зач. 24.] У Кесарії був чоловік, на ім'я Корнилій, сотник полку, званого Італійським
благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Явно він у видінні бачив близько дев'ятої години дня Ангела Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
Він же, глянувши на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої і милостині твої прибули на пам'ять перед Богом.
Тепер же пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром.
Він гостює в одного Симона, що дім має при морі; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і твій дім.
Коли Ангел, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг і вояка богобійного при ньому
і розповів їм усе, послав їх до Йоппії.
На другий день, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на горницю помолитися.
І став він голодний, і їсти схот
...
Читать дальше »
|
А Савл, іще дихаючи погрозами та вбивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика
і випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб, коли знайде яких вченню, і чоловіків і жінок, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло з неба.
Він впав на землю і почув голос, що говорив до нього: Савле, Савле що ти Мене переслідуєш?
Він запитав: Хто Ти, Господи? Господь же сказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Важко тобі йти проти рожна.
Він, тремтячи і жаху сказав: Господи! що хочеш, щоб робив? і Господь сказав йому: Устань, зійди до міста; і сказано буде тобі, що маєш робити.
Люди, що йшли з ним, стояли в заціпенінні, чуючи голос, та нікого не бачили.
Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені нікого не бачив. І повели його за руки, і привели в Дамаск.
І три дні він не бачив, і не їв, і не пив.
У Дамаску був один учень, на ім'я Анан
...
Читать дальше »
|
А Савл убийство його. У ті дні І утиск великий постав проти єрусалимської Церкви, і все, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та Самарії.
І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.
А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
Ходили тоді і звіщали слово.
[Зач. 18.] Ось Пилип прийшов до самарійського і проповідував їм Христа.
Люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він творив чудеса.
Бо нечисті духи з багатьох, одержимих ними, виходили з криком, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.
І була радість велика в тім місті.
Один же чоловік, на ім'я Симон, і чарував та дивував народ самарійський, видаючи себе за кого-то великого.
Його слухали всі, від малого до великого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
Його ж слухалися, бо, що він їх довший час дивував ворожбитством.
...
Читать дальше »
|
Тоді первосвященик: Чи це так?
Але він сказав: Мужі брати й батьки послухайте. Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як в Месопотамії, перше ніж оселився в Харані,
і сказав йому: Вийди із своєї землі та з родини своєї, і з дому батька твого, і йди в землю, яку покажу тобі.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані а звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете.
І не дав йому на ній спадщини ані на стопу ноги, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
І сказав йому Бог, що насіння його буде в чужій землі і будуть в поневоленні гнобити чотириста років.
Але Я, сказав Бог буду судити народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; Опісля ж вони вийдуть і будуть служити Мені на цім місці.
І дав йому завіт обрізання. І породив так Ісака та обрізав його восьмого дня; а Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 16.] У ці дні, коли учнів намножилось у огреченими * нарікати на євреїв за те, що їхні вдовиці в щоденному служінні. // * Євреї з країн язичницьких.
Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам покинути Боже Слово, піклуватися про столи.
Отож, браття, виберіть з-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на цю службу,
А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.
І людям сподобалося оце слово всїй громаді; і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Філіпа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і Миколи Антиохийца, зверненого з язичників;
їх поставили перед апостолів, і, помолившись, поклали на них руки.
І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі; і дуже багато священиків були слухняні вірі.
[Зач. 17.] А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 13.] А один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю дружиною Сапфірою, продавши маєток,
присвоїв частину з заплати, з відома дружини своєї, а якусь там частину приніс і поклав до ніг апостолів.
Але Петро сказав: Ананію! Для чого ти допустив сатані вкласти в серце твоє думку збрехати Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
Що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Для чого ти поклав це в твоєму серці? Ти сказав неправду не людям, а Богові.
Почувши ці слова, Ананія впав та й умер І обгорнув жах великий усіх, що це чули.
Юнаки ж приготували його до поховання і, винісши, поховали.
Години через три прийшла й дружина його, не знаючи про те, що трапилося.
Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона сказала: Так, за стільки.
Але Петро сказав їй: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що пох
...
Читать дальше »
|
[Зач. 10.] Коли вони говорили до народу, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,
обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих;
і наклали на них руки і до в'язниці всадили до ранку; бо вже був вечір.
А багато з тих, хто слухав слово, увірували; і було число таких людей близько п'яти тисяч.
На другий день зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші, і книжники,
і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки з роду первосвященика;
і, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?
Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!
Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді в благодіяння людині немічному, як він видужав,
то нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли
...
Читать дальше »
|
[Зач. 7.] Петро та Іван йшли разом в храм на дев'яту годину молитви.
І був чоловік, кульгавий від утроби матері своєї, котрого носили і садовили щоденно в воротях храму, що Красними, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Він, побачивши Петра та Іван хочуть у храм, просити в них милостині.
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас.
І той подивився на них, сподіваючись отримати від них що-небудь.
Але Петро сказав: Срібла й золота в мене нема, а що маю, то даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.
І, взявши його за праву руку, підвів його І хвилі тієї зміцнилися ноги й коліна,
І, зірвавшись, і почав ходити, і ввійшов з ними в храм, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога.
І весь народ бачив, як ходив він та Бога хвалив
І пізнали його, що це був той, який сидів біля Червоних дверей храму для милостині; І вони переповнились жахом та подивом із
...
Читать дальше »
|
[Зач. 3.] Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та по одному осів на кожному з них.
Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
В Єрусалимі жили юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
І всі дивувались і дивувалися, кажучи один до одного: ці, що говорять не галілеяни?
Як же ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якому народилися.
Парфяне, і мідяни, і з Еламу, і мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту й Азії,
Фрігії та Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти *
...
Читать дальше »
|
[Зач. 1.] Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив і навчав,
до того дня, коли Він вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, що їх вибрав,
яким і явив Себе живим після муки своєї у многих вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про царство Боже.
І, зібравши їх, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отця, про що ви чули від Мене,
Бо Іван хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете хрещені Духом Святим.
А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу, Господи, поставиш Ти царство Ізраїлеві?
Він же сказав їм: То не ваша справа знати час і пору, що Отець поклав у владі Своїй
Та ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
Сказавши це, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з виду їх.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 66.] Після цього з'явивсь Ісус учням над морем Тивериадском. А з'явився отак
Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
Симон Петро сказав їм: Піду риби вловити. Кажуть йому: І ми підемо з тобою. Пішли і негайно увійшли в човен, і вони не вловили ту ніч нічого.
А коли вже настав ранок, Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.
Ісус каже до них: чи є у вас якась їжа? Вони відказали.
Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете. Вони закинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби.
Тоді учень, якого любив Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь. Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, - бо він був нагий, - і кинувся в море.
А інші учні припливли в човні, - бо недалеко були від землі, ліктів із двісті, - тягнучи невода з риб
...
Читать дальше »
|
[Зач. 63.] У перший же день тижня, прийшла Марія Магдалина до гробу рано, коли було ще темно, і бачить, що камінь від гробу відвалений.
Отже, біжить і приходить до Симона Петра і до іншого учня, якого любив Ісус, і каже до них: Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де поклали Його.
Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
Вони бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
І, нахилившись, бачить лежить плащаниця але він не ввійшов.
Слідом за ним приходить Симон Петро, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена іншому місці.
Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу, і побачив, і увірував.
Бо вони ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
І учні вернулися знову до себе.
[Зач. 64.] А Ма
...
Читать дальше »
|
Тоді Пилат узяв Ісуса і велів бити Його.
Вояки ж, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, і зодягли Його в багряницю,
і казали: Радій, Царю Юдейський! і били Його по щоках.
Пилат знову вийшов і сказав їм: Ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини.
Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: Оце Чоловік!
[Зач. 60.] Коли ж побачили Його первосвященики й служба, то закричали: || Розіпни, розіпни Його! Пилат каже до них: Візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини.
Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим.
Пилат, почувши це слово, налякався ще.
І знову увійшов у претор і каже Ісусові: Звідки Ти? Але Ісус не дав йому відповіді.
Пилат каже до Нього: мені не відповідаєш? чи не знаєш, що я маю владу розп'ясти Тебе, і маю владу відпус
...
Читать дальше »
|
[Зач. 58.] Сказавши це, Ісус вийшов із учнями Своїми потік Кедрон, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
Знав же це місце і Юда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учнями Своїми.
Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками і зброєю.
Ісус же, знаючи все, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого шукаєте?
Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Ісус каже до них: Це Я. А стояв із ними й Юда, що видав Його.
І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю.
Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назарянина.
Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; Отож, як Мене шукаєте, то дайте оцим йдуть,
щоб збулося слово, що Він був сказав: з тих, яких Ти Мені дав, Я не втратив нікого.
А Симон Петро, меча мавши його, і рубонув раба первосвященика, і відтяв йому праве вухо.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 56.] По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Отче! Прийшла година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
так як Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб усїм, що Ти дав Йому, Він дав життя вічне.
Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа.
Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
І тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе Самого славою, яку Я мав у Тебе раніше буття світу.
Я Ім'я Твоє виявив людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
Тепер пізнали вони, що все, що Ти дав Мені, від Тебе походить,
бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене.
Я про них молю, не за світ Я благаю, а за тих, яких Ти дав Мені, Твої бо вони!.
І все моє Твоє, а Тво
...
Читать дальше »
|
Говорив це Я вам, щоб ви не спокусились.
Виженуть вас з синагог;
[Зач. 53.] Прийде навіть година, коли кожен, хто вам заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові.
А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
Але Я сказав вам це для того, щоб ви, коли прийде той час, згадали, що говорив був Я вам про те; не говорив Цього вам спочатку, тому що був з вами.
А тепер йду до Того, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
Але від того, що Я сказав вам це, серце ваше наповнилось смутком.
Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб Я пішов; бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас; А коли Я піду, то пошлю Його до вас,
А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
про гріх, що не вірують у Мене;
про правду, що Я йду до Отця, і вже не побачите Мене;
а про суд, що засуджений князь цього світу.
Я ще маю багато сказати вам; але
...
Читать дальше »
|
[Зач. 50.] Я виноградина правдива, а Отець Мій - виноградар.
Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але але всяку, що плід, очищає, щоб рясніше родила.
Ви вже очищені через слово, що Я вам говорив.
Перебувайте в Мені, і Я в вас. Як гілка не може приносити плоду сама собою, якщо не буде на лозі: так і ви, якщо не будете в Мені.
Я єсмь лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене не можете робити нічого.
Хто не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють.
Якщо ж у Мені слова Мої в вас зостануться, то, чого не побажаєте, просите, і буде вам.
Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зароджує і будете Моїми учнями.
[Зач. 51.] Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас; Перебувайте в любові Моїй.
Якщо ви зберігати Мої заповіді, то в любові Мо
...
Читать дальше »
|
[Зач. 47.] Хай не тривожиться серце ваше; Віруйте в Бога, і в Мене віруйте.
В домі Отця Мого обителей багато. А якби не так, то сказав би: Я йду приготувати місце вам.
І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я.
А куди Я йду, ви знаєте, і шлях знаєте.
Говорить до Нього Хома: Господи! не знаємо, куди йдеш; і як же можемо знати дорогу?
Ісус сказав йому: Я дорога, і правда, і життя ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.
Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І відтепер знаєте Його і бачили Його.
Говорить до Нього Пилип: Господи! покажи нам Отця, і вистачить для нас.
Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилип? Хто бачив Мене, той бачив Отця, як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Хіба ти не віриш, що Я в Отці, а Отець у Мені?
[Зач. 48.] Слова, які говорю Я вам говорю, говорю не від Себе; О
...
Читать дальше »
|
[Зач. 44.] Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Отця, знавши, що, полюбивши Своїх, що в світі, до кінця полюбив їх.
Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському,
Ісус, знаючи, що Отець віддав все Йому в руки Його, і що від Бога прийшов і до Бога відходить,
встав з вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперезався.
Потому налив Він води до вмивальниці і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господи! Митимеш ноги?
Ісус сказав йому у відповідь: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
А як той відказав: Не мити меш ніг моїх до віку. Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зі Мною.
Симон Петро: Господи! не тільки ноги мої, але і руки і голову.
Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити пот
...
Читать дальше »
|
[Зач. 41.] За шість днів до Пасхи прийшов Ісус у Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив з мертвих.
Там приготували Йому вечерю, і Марта служила, і Лазар був одним з столу з Ним сіли.
Марія ж, узявши фунт нардового чистого дорогоцінного світу, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм Йому ноги і будинок пахощі мира наповнили.
Тоді один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що хотів Його видати:
Для чого б не продати це миро за триста динаріїв і не роздано вбогим?
Сказав же він це не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій. Він мав при собі грошовий ящик і носив те, що вкидали.
Ісус же сказав: Залишіть її вона зберегла це на день похорону заховала Мені.
Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви.
Багато юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки для Ісуса, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив з мертвих.
А первосвященики змовилися, щоб і Лазаря,
...
Читать дальше »
|
[Зач. 39.] Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.
А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм Йому.
Тоді сестри послали до Нього: ось, кого Ти любиш, нездужає.
Ісус, почувши те, сказав: ця хвороба не до смерті, а на Божу славу, щоб через неї прославився Син Божий.
Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився.
Після цього сказав учням: Ходімо знову в Юдею.
Учні сказали Йому: Учителю! допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?
Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? хто ходить за дня, не спіткнеться, бо бачить світло світу цього;
а хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.
Сказавши це, тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, але Я йду розбудити його.
А учні сказ
...
Читать дальше »
|
Істинно, істинно кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник;
А хто входить дверима, той вівцям пастух.
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
І як вижене всі свої вівці, він іде перед ними; а вівці за ним йдуть, бо знають голос його.
За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
Оцю притчу повів їм Ісус, але вони не зрозуміли, що їм говорив.
Отже, знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
Все, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
[Зач. 36.] Я двері: хто ввійде Мною, той спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
Злодій тільки для того, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов для того, щоб мали життя і мали з надлишком.
Я Пастир Добрий! Пастир добри
...
Читать дальше »
|
[Зач. 34.] І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.
Учні Його спитали Його: Учителю! хто згрішив, він чи батьки його, що сліпим він родився?
Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, але це для того, щоб на ньому діла Божі.
Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день приходить ніч, коли ніхто не може робити.
Доки Я в світі, Я Світло для світу.
Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив суміш з слини і помазав нею очі сліпому,
і сказав йому: Іди, вмийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Він пішов і вмився, і вернувся видющим.
Тут сусіди та ті, що він був сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
Інші говорили: це він, а інші: схожий на нього. Він відказав: Це я.
І питали його: Як же очі відкрились тобі?
Він сказав у відповідь: Людина, що Його звуть Ісусом, учинив, і очі помазав мені і сказав мені: Піди в Сілоам та й умийся.
...
Читать дальше »
|
Ісус же на гору Оливну пішов.
А вранці знову прийшов до храму, і всі люди збігались до Нього. Він сів і навчав їх.
[Зач. 28.] І ось книжники та фарисеї приводять до Нього жінку, взяту в перелюбстві, і посередині ставлять її,
сказали Йому: Учителю, ця жінка взята в перелюбстві;
Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням Ти що скажеш?
Це ж казали вони, Його випробовуючи, щоб знайти що-небудь на Нього оскарження. Але Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем, не звертаючи на них уваги.
Коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї камінь.
І Він знов нахилився додолу, і писав по землі.
Вони ж, почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх і залишився один Ісус та жінка, що стояла всередині.
Ісус, не бачивши нікого, крім жінки, сказав їй: Жінко, де твої обвин
...
Читать дальше »
|
[Зач. 25.] Після цього Ісус ходив по Галілеї, бо по Юдеї не хотів ходити, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.
А надходило свято юдейське - Кучки.
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Бо ніхто не робить нічого таємно, і сам прагне бути відомий. Якщо таке робиш, то з'яви Себе світові.
Бо і брати Його не вірували вони в Нього.
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, а для вас завжди час.
Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його лихі.
Ви підіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо Мій час ще не виповнилося.
Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Але коли прийшли брати Його, тоді й Сам Він пішов на свято не явно, але ніби потай.
Іудеї ж шукали Його на святі і питали: Де Він?
І поголоска велика про Нього в народі була, що Він добрий; а інші
...
Читать дальше »
|
[Зач. 17.] Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського.
А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над хворими.
Ісус же на гору і там сидів з учнями Своїми.
Наближалася ж Пасха, свято юдейське.
[Зач. 18.] Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб їх нагодувати?
Він же це говорив, його випробовуючи, бо Сам знав, що хотів зробити.
Пилип Йому відповідь дав: за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.
Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
тут хлопчина один п'ять ячмінних хлібів і дві рибі, але що то на безліч?
Ісус сказав: Скажіть людям сідати. А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
Ісус узяв хліб і, подяку вчинивши, роздав тим учням, а учні тим, що сиділи, так сам
...
Читать дальше »
|
[Зач. 14.] Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
А в Єрусалимі, біля брами купальня, звана по-єврейському зветься *, що мала п'ять ґанків. // * Будинок милосердя.
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали води,
Бо Ангол Господній часами сходив до купальні, і порушував воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
Тут був там один чоловік, що тридцять і вісім років.
Ісус, побачивши його лежачого і дізнавшись, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, який опустив б мене в купальню, коли обуриться вода; коли ж я приходжу, інший вже сходить перше, ніж я.
Ісус каже йому: встань, візьми ложе своє та й ходи.
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Було ж це в день суботній.
Тому юдеї вздоровленому: Є субота,
...
Читать дальше »
|
Коли ж дізнався Ісус про що почули фарисеї, що Він учнів більше збирає та христить, як Іван, -
хоч Ісус не христив, а учні Його, -
Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
І потрібно було Самарію Йому переходити.
[Зач. 12.] Отож, прибуває Він до самарійського, званий Сихар, поблизу ділянки землі, даного Яковом дав своєму синові Йосипові.
Там же була Яковова криниця. Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай Мені напитися.
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: Дай мені напитися, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
Каже жінка до Нього: Пане І черпака
...
Читать дальше »
|
[Зач. 8.] фарисеїв був чоловік, що звався Никодим, начальник юдейський.
Він до Нього прийшов уночі і сказав Йому: Учителю! ми знаємо, що прийшов єси учителем від Бога; бо таких чудес, які Ти твориш, ніхто не може творити, якщо не буде з ним Бог.
Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?
Ісус відповів: Поправді, поправді кажу тобі: Коли хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: Вам необхідно родитись згори.
Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, а не відаєш, звідкіля він приходить і куди він іде так буває з кожним, хто від Духа.
Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
...
Читать дальше »
|
[Зач. 6.] На третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.
Запрошений був теж Ісус та учні Його на шлюб.
Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!.
Ісус же відказує їй: Що тобі, жінко? ще не прийшов час Мій.
А мати Його до слуг каже: що скаже Він вам, то зробіть.
Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
Ісус каже до слуг: Наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.
А Він відповів їм: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І понесли.
Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, - а він не знав, звідки це вино, знали ж слуги, що води наливали, - то староста кличе тоді молодого
і каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі.
Так поклав Ісус початок чудесам в Кані Га
...
Читать дальше »
|
[Зач. 1.] На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
Воно було на початку у Бога.
Все через Нього повстало, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.
У Ньому було життя, і життя було Світлом людей.
А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
Був чоловік, посланий від Бога; ім'я йому Іван.
Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Він тим Світлом не був, але був посланий, щоб свідчити про Світло.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
У світі був, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав.
До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
А тим, які прийняли Його, віруючим в ім'я Його, дав владу бути дітьми Божими,
що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
І Слово сталося тілом, і перебува
...
Читать дальше »
|
|