[Зач. 51А.] А коли врятувалися ми, колишні з Павлом дізналися, що острів називається Меліта.
Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони, по причині дощ і був холод, розклали вогонь і прийняли всіх нас.
Коли Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, повисла на руці його.
Як тубільці ж угледіли висить на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік - вбивця, коли його, врятувався від моря, суд Божий не залишає жити.
Він струснув змію в огонь, ніякої шкоди не зазнав.
А вони сподівалися, що у нього буде запалення, або він раптово впаде мертвим; Коли ж довго чекали і бачачи, що не сталося з ним ніякої біди, думку змінили й казали, що він Бог.
Близько того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас і три дні ласкаво гостив.
Батько Публія лежав, слабий на пропасницю і болем в животі; Павло ввійшов до нього, по
...
Читать дальше »
|
[Зач. 50А.] Коли вирішено було плисти нам в Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові полку Августа, Юлієві.
Ми зійшли на Адрамітскій корабель і вирушили, маючи намір плисти біля місць азійських. З нами був Аристарх, Македонцем із Солуня.
На другий день ми пристали в Сидоні. Юлій, ласкаво з Павлом, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
І, вийшовши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри,
і, перепливши море, що біля Кілікії й Памфілії, прибули до Міри Лікійські.
Там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і посадив нас на нього.
Повільно плаваючи багато днів і ледь Порівнявшись з Книду, через несприятливого нам вітру, ми додолу на Кріт при Салмоні.
І коли ми насилу повз нього, прибули до одного місця, що зветься Доброю Пристані, поблизу якого знаходиться місто Ласея.
Але як часу минуло багато, і плавання було вже небезпечно, тому щ
...
Читать дальше »
|
[Зач. 49.] Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
о царю! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися в усьому, в чому звинувачують мене Іудеї,
тим більше, що ти знаєш все звичаї та суперечки юдеїв. Тому прошу мене вислухати терпляче.
Життя моє змалку, що спочатку точилося серед народу мого в Єрусалимі, знають усі юдеї,
вони здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найсуворішому в нашому віросповіданні вченням.
І нині я стою перед судом за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові вдень і вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї.
Що ж? Невже ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?
Правда, і я думав, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина.
Це я і р
...
Читать дальше »
|
А коли прибув Фест до свого намісництва, трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.
Тоді первосвященик і шляхетні з юдеїв з'явилися до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
просячи, щоб він зробив милість, викликав його до Єрусалиму і чатував смерть заподіяти йому по дорозі.
А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії і що він сам незабаром туди подається.
Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові, нехай звинувачують його.
І, пробувши в них не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії, і на інший день, сівши на суддівське місце, звелів привести Павла.
Коли він з'явився, стали колом що поприходили з Єрусалиму Іудеї, приносячи на Павла багато і тяжкі звинувачення, яких не могли довести.
Він же Павло боронився: Я не провинився ніякого злочину ні проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.
Фест, що
...
Читать дальше »
|
Через п'ять днів прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з деякими ритором Тертулл, які скаржилися на Павла.
Коли ж він був покликаний, то Тертулл почав звинувачувати його, кажучи:
завжди і всюди з подякою щирою визнаємо ми, що для тебе, високодостойний Фелікс, зобов'язані ми багатьом світом, і твоєму піклуванню упорядкованих над цим народом.
Але, щоб довго тебе не турбувати, прошу тебе вислухати нас коротко, з властивим тобі поблажливістю.
Знайшовши з тим чоловіком виразкою суспільства, збудником заколоту між юдеї цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі,
Він відважився навіть збезчестити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом.
Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством узяв його з рук наших і послав до тебе,
звелів нам, обвинувачам його, йти до тебе. Ти можеш сам, розпитавши, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його.
І Іудеї підтве
...
Читать дальше »
|
І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі брати, я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня.
А первосвященик Ананія стояли перед ним наказав бити його по устах.
Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена! ти сидиш, щоб судити по закону, і, всупереч закону, велиш бити мене.
А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові поносиш?
Павло сказав: я не знав я, брати, що то первосвященик бо написано: начальницького в народі твоїм не будеш проклинати.
І Павло, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у раді: Мужі брати! я фарисей, і син фарисея За надію на воскресення мертвих мене судять.
Коли ж він промовив, колотнеча постала поміж фарисеями і саддукеями, і розділилась.
Бо саддукеї кажуть, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, а фарисеї визнають і те й інше.
І галас великий зчинився і, вставши, книжники фарисейської сперечатися, кажучи: нічого пог
...
Читать дальше »
|
[Зач. 47.] Мужі брати й батьки Послухайте ось тепер виправдання перед вами.
Почувши ж, що він заговорив з ними на єврейською мовою, то тиша ще більша настала. Він сказав:
Я юдеянин, що народився в Тарсі Киликийском, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений в батьківському законі, заздрісний за Бога, як і всі ви сьогодні.
Я навіть до смерти цю путь послідовників цього вчення, і в'язав в темницю і чоловіків і жінок,
як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина від яких був узяв навіть листи на братів, і в Дамаску, я йшов, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.
Коли ж я був у дорозі й наближався до Дамаску, близько полудня раптом осяяло мене велике світло з неба.
Я впав на землю і почув голос, що говорив мені: Савле, Савле що ти Мене переслідуєш?
Я запитав: Хто Ти, Господи? Він сказав мені: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти.
Ті, що зо мно
...
Читать дальше »
|
Коли ж ми, розлучившись з ними, відпливли, то дорогою простою в Кос, на інший день в Родос і звідти в Патару,
І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й відплили.
Коли ж їх на увазі Кіпру і залишивши його ліворуч, ми пливли в Сирію, і пристали в Тирі, бо там вантажа мав скласти корабля.
І, учнів знайшовши, перебули там сім днів. Вони через Духа казали Павлові, щоб він не ходив в Єрусалим.
Провівши ці дні, ми вийшли і пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто; а на березі, ставши навколішки, помолились.
І, попрощавшись один з одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулися додому.
А ми, закінчивши плавання, прибули з Тиру до Птолемаїди, і, братів привітавши, пробули у них один день.
[Зач. 45.] А на другий день Павло і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли в Кесарію і, увійшовши до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.
У нього були чотири п
...
Читать дальше »
|
А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
Перейшовши ж ті і давши віруючим рясні настанови, прийшов в Елладу.
І прожив там три місяці. Коли ж, з нагоди обурення, зробленого проти нього юдеями, він хотів відправитися в Сирію, то йому на думку вертатись через Македонію.
Його супроводжували до Азії Сосипатр Піррів, Веріянін, із Солуня Аристарх та Секунд, і Гай Дервянин і Тимофій, а з азійців Тихик і Трохим.
Вони, пішовши вперед, очікували нас в Троаді.
А ми, після днів Опрісноків, відпливли із Филипів днів в п'ять прибутку до них у Троаду, де пробули сім днів.
[Зач. 43.] У перший же день тижня, коли учні зібралися на ламання хліба, Павло мав у наступний день, розмовляв з ними і затягнув своє слово до півночі.
У світлиці, де ми зібралися, було багато світел.
Під час тривалої бесіди Павлової один юнак, ім'ям Євтихій, який сид
...
Читать дальше »
|
[Зач. 42.] коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? Вони ж сказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий.
Він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрещення.
Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, тобто в Ісуса Христа.
Почувши це, вони хрестилися в ім'я Господа Ісуса,
А коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони стали говорити іншими мовами і пророкувати.
Всіх їх було чоловіка з дванадцять.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно проповідував три місяці, розмовляючи і доводячи про царство Боже.
А коли опиралися дехто й не вірили, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він, залишивши їх, відділив учнів, і щодня проповідував у школі одно
...
Читать дальше »
|
|