10:47 Молитва, грішника, що кається | |
Про Пресвята Богородице, Пречиста Мати Діво! До Тебе вдаюся, до Твоїх матірних обіймів припадаю, заступництва і допомоги Твоєї прошу. Се бо виконав недолі, біди охоплюють ма; спокуси і гріхи здобудуть бідну душу мою; весь подивом виконаний есмь; сльозами омочаю обличчя своє. І де зверну порятунок? До кого притік недостойний? Аще сміливо дивлюся на Сина Твого, страхом занурюється: вем, яко Спаситель є милостивий; обаче ж і Суддя праведний; аз ж завжди берете під заповіти Його, і яко митар не смію звести на Пречистий лик грішних ОЧЕС моїх. Аще до святих звернені, і паки тісно ми є; тії бо беша небесних житієм, аз же весь землі є; цій місцевості ради соромлюся молить їх, яко далеко від них відстояти деяньмі моїми. Але хоч і Ти святая святих єси, і Херувим правдиві обаче до Тебе вдаюся з надією. Чи не вем, откуду моління відвагу імам; вірую, бо Мати всім сущи, Сама даруєш таку благодать чадом Твоїм. Тим-то розчулено, яко справжню і благу Матір свою, прошу і молю, не відкинь мене непотребнаго і скорбнаго; вислухай таємна зітхання душі моєї опечаленния; поглянь милостивим оком на раба Твого огорченнаго; Простягни матірних руки Твої до убожій чолі моєї, інаго притулку не має. І допоможи мені, яко Сама знаєш і воліші. Утеши серце моє, печальмі хвороби; просвіти розум мій, марнотою затьмарений; зміцни волю, гріхами розслабленому; випроси благодать Святого Духа Утішителя; і дай вся, яже до життя і порятунку потрібна; а найбільше введи ма під час свого в обителі Сина Твого і Бога мого. Вірую бо і вем безсумнівною, яко всяк, прізиваяй Тебе від серця, никакоже загине, але помилування від Господа сподобиться; Твої бо існуємо чада, і на клопотання Твоє непорушне надія імами, яко Матір єси Спаса нашого Христа Бога, Якому слава з Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь. | |
|
Всего комментариев: 0 | |