16:17 Євангеліє за Матвієм, 27 | |
| Коли ж настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали. Тоді Юда, що видав Його, побачивши, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим, сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам до того? Дивись сам. І, кинувши срібники в храмі, він вийшов, пішов і повісився. Первосвященики, як взяли срібняки, сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата крові. А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати, чому й зветься те поле «полем крови» до цього дня. Тоді збулося сказане пророком Єремією, який говорить: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві, і дали їх за поле ганчарське, як сказав мені Господь. Ісус же став перед намісником. І запитав Його: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус сказав йому: Ти кажеш. І коли звинувачували Його первосвященики і старійшини, Він нічого не відповідав. Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе? І не відповів йому Господь ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався. На свято Мав же намісник звичай відпускати народові одного в'язня, якого хотіли. Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я відпустив вам: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос? Бо він знав, що Його через заздрощі видали. Тим часом, як він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього. А первосвященики й старші порушили народ просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти. Тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я відпустив вам? Вони ж відказали: Варавву. Пилат каже до них: Чого ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!. А намісник спитав: Яке ж зло вчинив Він? Але вони ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!. Пилат, бачачи, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший, взяв води і вмив руки перед народом, і сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите. І, відповідаючи, весь народ сказав: кров Його на нас і на дітях наших. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий. Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса *, зібрали на Нього ввесь відділ // * Судилище преторское. І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього; І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову і дали Йому тростину в правицю Його; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! і плювали на Нього, хапали тростину, били Його по голові. І коли насміялися над Ним, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його, і повели Його на розп'яття. А виходячи, стріли одного Киринеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста. І, прийшовши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати місце, дали Йому пити вина, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити. Розп'яли Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба І, посідавши, стерегли Його там; і поставили над головою Його напис провини Його: Це Ісус, Цар Юдейський. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч. Проходив же лихословили Його, киваючи головами своїми і кажучи: Ти, що руйнуєш храм і за три дні будуєш! спаси Себе Самого; Коли Ти Син Божий, зійди з хреста. Само ж і первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми повіримо Йому сподівався на Бога; нехай тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий. Також і розбійники, розп'яті з Ним, насміхалися з Нього. Від шостої аж години темрява сталась по цілій землі аж до години дев'ятої А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом: Елі, Елі! лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій! для чого Ти Мене покинув? Деякі з тих, що стояли там, це почули й казали: Він кличе Іллю. І зараз побіг один з них, взяв губку, наповнив оцтом і, наклавши на тростину й давав Йому пити; а інші казали: Чекай но, подивимося, чи прийде Ілля визволяти Його. Ісус знову голосом гучним голосом, віддав духа. І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля затряслася, і зачали розпадатися скелі, і труни гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і явилися багатьом. А сотник та ті, які з ним стерегли Ісуса, бачивши землетрус і там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий. Там були також дивилися здалека багато жінок, які слідували за Ісусом з Галилеї, служачи Йому; Між ними була Марія Магдалина і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих. Коли ж настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й був навчався в Ісуса Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Тоді Пилат наказав віддати тіло; і, взявши тіло, Йосиф обвив його плащаницею чистою * // * Полотном. і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі; і привалив він великого каменя до дверей гробу, відійшов. Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу. [Зач. 114.] На інший день, що за п'ятницею, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата і кажучи: Пане Ми згадали, що той обманщик казав, ще будучи в живих, то сказав: По трьох днях Я воскресну Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, не вкрали Його і не сказали народові: Він із мертвих воскрес І буде остання обмана гірша за першу. Говорить до Нього Пилат їм: Маєте сторожу; ідіть, забезпечте, як знаєте. Вони пішли і поставили біля труни варту, і доклали до каменя друк. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |