17:31 Євангеліє за Марком, 9 | |
| І сказав їм: Поправді кажу вам, що деякі з тут-які не зазнають смерті, не побачать Царства Божого, що прийшло в силі. [Зач. 38.] А через шість день забирає Ісус Петра, Якова та Івана, та й веде на гору високу особливо їх одних, і преобразився перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, як на землі белільщік не може вибілити. І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. При цьому Петро сказав до Ісуса: Учителю добре нам тут бути; зробимо три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі. Бо не знав, що сказати; тому що вони були в страху. І хмара ось їх, і з хмари голос почувся: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте. І зараз, звівши очі, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. Коли ж сходили вони з гори, наказав їм нікому не казали, що бачили, аж поки Син Людський не воскресне з мертвих. [Зач. 39.] І вони заховали те слово в собі, друга, що то є: воскреснути з мертвих. І запитали Його: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти раніше? Він сказав їм: Тож Ілля, коли прийти, і все приготує; і Син Людський, як написано про Нього, належить багато постраждати, і буде зневажений. Але кажу вам, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, як хотіли, як написано про нього. Прийшовши до учнів, побачив багато народу кругом них і книжників, що сперечалися з ними. Негайно, побачивши Його, весь народ здивувався, і, підбігаючи, вітали Його. І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними? [Зач. 40.] відповів один із натовпу: Учителю,! я привів до Тебе ось сина свого, що духа німого де схопить його, то рве його, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не могли. Відповідаючи йому, Ісус сказав: О роде невірний! доки буду з вами? Доки вас Я терпітиму вас? Приведіть до Мене. І привели його до Нього. І як тільки побачив Його, дух зараз затряс ним він впав на землю і валявся піною. І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства; І почасту кидав він ним і в огонь і в воду, щоб його погубити але, якщо що можеш, зглянься над нами і допоможи нам. Ісус сказав йому: Щодо того твого коли можеш вірувати, все можливе віруючому. Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи! поможи моєму невірству. Ісус, бачачи, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий! Я наказую тобі, вийди з нього, і більше у нього не входь. І, закричавши та міцно затрясши, вийшов; і він став, немов мертвий, так що багато говорили, що він помер. А Ісус узяв його за руку, підвів його, і він встав. Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати? І сказав їм: Цей рід не виходить інакше, як тільки молитвою та постом. Вийшовши звідти, і проходили по Галілеї А Він не хотів, щоб довідався хто. Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм, що Син Людський буде виданий у руки і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня. Але вони не зрозуміли цього слова, та боялись Його. [Зач. 41.] прибули вони в Капернаум і, бувши в господі, спитав їх: Про що міркували в дорозі? Вони мовчали; бо проміж себе в, хто більше. І сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!. І, взявши дитину, поставив її серед них і, обнявши його, сказав їм: хто прийме одне з таких дітей в ім'я Моє, той приймає Мене; Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, але Того, Хто послав Мене. Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який виганяє Ім'ям Твоїм демонів, а не ходить за нами; і заборонили йому, бо не ходить за нами. Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене. Бо хто не проти вас, той за вас. І хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї. [Зач. 42.] А хто спокусить одного з малих цих, що вірують в Мене, то краще б такому, якщо б повісили йому жорно млинове на шию і кинули його в море. І якщо спокушає тебе рука твоя, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. Бо кожен огнем, і кожна жертва сіллю сіллю. Сіль - добра річ Коли ж сіль солона буде, то чим солити? Майте сіль у собі, майте й мир між собою. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |