16:27 Євангеліє за Марком, 5 | |
| [Зач. 19.] І прийшли на інший берег моря, до землі Гадаринської. І коли вийшов Він із човна, то зараз Його з гробів, що мав духа нечистого, Він мешкання мав у гробах, і ніхто не міг його зв'язати навіть ланцюгами, бо часто кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його; завжди, вночі і вдень, в горах і гробах, кричав, і бився об каміння; А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому, і, закричавши голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? заклинаю Тебе Богом, не муч мене! Бо Ісус сказав йому: Вийди, душе нечистий, із людини. І запитав його: Як тобі на ім'я? І він сказав у відповідь: легіон ім'я мені, тому що нас багато. І дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі. Паслося ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них. І дозволив їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли І гурт кинувся з кручі до моря, а їх було зо дві тисячі їх і потонули в морі. Пасуть ж повтікали та в місті й по селах. І повиходили люди побачити, що сталося. І прийшли до Ісуса і бачать, що той біснуватий, що був легіон, убраний сидів, і при умі, і налякалися. Самовидці ж їм розповіли про те, як це сталося з біснуватим, також про свиней. І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього. І коли Він увійшов у човен, біснуватий став просити Його, щоб бути з Ним. Але Ісус же йому не дозволив, а сказав: Іди до свого дому до своїх і розкажи їм, що Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою. І пішов і почав проповідувати в Десятимісті створив з ним Ісус; І всі дивувались. [Зач. 20.] І коли переплив Ісус човном на той бік, до Нього зібралось багато народу. Він був у моря. І ось, приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, побачивши Його, припадає до ніг Йому і дуже благає Його, кажучи: Моя дочка кінчається; Прийди ж, поклади на неї руки, щоб вона видужала і залишилася жива. Ісус пішов з ним. || [Зач. 21.] За Ним натовп великий ішов, і тіснили Його. Одна жінка, яка страждала кровотечею дванадцять років, багато натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все, що було у ній, та ніякої користі, але прийшла ще до гіршого, - почувши про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його, Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю. І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги. У той же час Ісус, відчувши Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, звернувся в народі і спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі? Учні сказали Йому: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, і кажеш: Хто доторкнувся до Мене? А Він навкруги, щоб побачити ту, що зробила це. І жінка злякалась та трепеті, знаючи, що з нею сталося, підійшла, впала перед Ним і сказала Йому всю правду. Він же сказав їй: Дочко, віра твоя спасла тебе; іди з миром і будь від своєї недуги!. Коли Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла, що ще турбуєш Учителя? Але Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не бійся, тільки віруй. І не дозволив іти за Собою нікому, крім Петра, Якова та Івана, брата Якова. Приходять у дім старшини синагоги і бачить сум'яття і плакали та голосили. І, ввійшовши, сказав їм: Чого ви стривожились і плачете? дівиця не вмерла вона, але спить. І насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з Ним, і ввійшов, де лежало дівча. І взяв Він за руку, каже їй: «Талита куми», що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!. І дівчина в ту мить підвелося й ходило, бо була років дванадцяти. Жахнулися з дива великого. І Він наказав їм суворо, щоб ніхто про це не знав, і сказав, щоб дати їй їсти. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |