18:21 Євангеліє за Марком, 15 | |
| [Зач. 66.] зараз уранці первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали. Пилат запитав Його: Чи Ти Цар Юдейський? Він же сказав йому у відповідь: ти говориш. І первосвященики міцно Його винуватили. Пилат знову Його запитав: Ти нічого не відповідаєш? бачиш, як багато проти Тебе звинувачень. Але Ісус і на це нічого не відповів, так що Пилат дивувався. На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили. Тоді Був же один, на ім'я Варавва, зі своїми спільниками, які за повстання вчинили були вбивство. І народ почав кричати і просити Пилата про те, що він завжди робив для них. Він сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? Бо знав, що первосвященики видали Його через заздрощі видали. А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви називаєте Царем юдейським? Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його. Говорить до Нього Пилат їм: Яке ж зло вчинив Він? Але вони ще сильніше кричали: Розіпни Його. Тоді Пилат, бажаючи догодити народові, і відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий. [Зач. 67.] Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають і багряницю наділи на Нього, і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього; І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього, і, стаючи на коліна, кланялися Йому. Коли ж насміялися над Ним, зняли з Нього плаща, і наділи на Нього одежу Його і повели, щоб розп'ясти Його. І змусили проходить якогось Киринеянина Симона, батька Олександра та Руфова, що йде з поля, нести хрест Його. [Зач. 68.] І привели Його на місце Голгофу, що значить Череповище. І давали Йому пити вина, із миррою але Він не прийняв. Розп'яли Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба, хто що візьме. Була ж третя година, як Його розп'яли. І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, а одного ліворуч Його. І збулося Писання: До злочинців Його зараховано. Проходив лихословили Його, киваючи головами своїми і казали: Отак! храма руйнуєш та за три дні будуєш! спаси Себе Самого і зійди з хреста. Само ж і первосвященики з книжниками, глузуючи, говорили один одному: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти. Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб ми бачили, і ми повіримо. Розп'яті з Ним насміхалися з Нього. Як шоста година настала темрява по всій землі і тривала до години дев'ятої. О дев'ятій годині Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив! Елої лама савахтані? - що значить: Боже Мій! Боже мій! для чого Ти Мене покинув? Деякі з тих, що стояли, почувши, казали: Ось Він кличе Іллю. А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину й давав Йому пити, кажучи: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти. Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав. І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху до низу. Сотник, що стояв навпроти Його, побачивши, що Він, так духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий. Були тут і жінки, що дивились здалека між ними була і Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія, що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним і служили Йому, і інших багато, з Ним у Єрусалим. А коли настав вечір, - тому що була п'ятниця, тобто перед суботою, - [Зач. 69.] прийшов Йосип із Ариматеї, знаменитий член ради, який і сам очікував Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. Пилат здивувався, що Він уже помер, і, покликавши сотника, спитав його, чи давно помер? І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. Він, купивши плащаницю і знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що був висічений у скелі, і привалив камінь до дверей гробу. Марія ж Магдалина й Марія Сина Ісуєвого дивилися, де Його вважали. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |