18:13 Євангеліє за Марком, 12 | |
| [Зач. 53.] І почав говорити їм притчами: Один чоловік насадив виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. І послав він до виноградарів слугу - прийняти від виноградарів з плодів виноградника. Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим. Знову послав до них іншого слугу; та й того вони розбили голову і зневажили. І вислав він іншого і того вони вбили і багатьох інших то били, то вбивали. І він мав ще одного, сина улюбленого Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого. А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; підемо, уб'ємо його, і спадщина буде наше. І, схопивши його, вбили і викинули його за виноградник. Отож, що пан виноградника? - Прийде і вигубить виноградарів, і віддасть виноградника іншим. Невже ви не читали в Писанні: Камінь, що відкинули будівничі, той наріжним став каменем; Від Господа, і дивне воно в очах наших. І намагалися схопити Його, але побоялись людей, бо зрозуміли, що про них сказав цю притчу І, лишивши Його, відійшли. [Зач. 54.] І посилають до Нього деяких із фарисеїв та Іродиян, щоб зловити на слові. Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти справедливий, і не зважаєш кому-небудь, бо не дивишся на лице людей, а наставляєш на Божу дорогу. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? чи давати нам чи не давати? Він же знав їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити його. Вони принесли. Тоді каже до них: Чий це образ і напис? Вони сказали Йому: Кесарів. Ісус сказав їм у відповідь: віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові. І дивувалися з Нього. [Зач. 55.] І прийшли до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його, кажучи: Учитель! Мойсей написав нам: Як помре кому брат і зоставить жінку, а дітей не зоставить, то нехай його брат візьме дружину його і відродить потомство братові своєму. Було сім братів: перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей. Другий теж її взяв і помер, і він не лишив дітей Так само і третій. Брали її за себе семеро не полишили дітей. Після всіх вмерла й жінка. Отже, в воскресіння, коли воскреснуть, котрого з них вона дружиною буде? Бо семеро мали її за жінку. Ісус сказав їм у відповідь: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили? Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небесах. А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба ви не читали в книзі Мойсея, як Бог при кущі сказав йому: Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих. Отже, ви дуже помиляєтеся. [Зач. 56.] Один з книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх заповідей? Ісус відповів: Перша з усіх заповідей: Слухай, Ізраїлю Господь Бог наш є Господь єдиний; І: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю, - ось перша заповідь! А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як самого себе. Нема іншої більшої заповіді немає. І каже Йому письменник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього і любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і любити ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви. Ісус, бачачи, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Царства Божого. Після того ніхто не наважувався більш питати Його. Продовжуючи навчати в храмі, Ісус говорив: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів? Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх. Отже, сам Давид називає Його Господом, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали. [Зач. 57.] Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих шатах, і привіти на ринках, лавки в синагогах та перші місця на бенкетах, - що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть. І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. Багато багаті клали багато. І прийшли господареві одна бідна вдова поклала дві лепти, чи то шеляг. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю Бо всі клали від надлишку свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |