18:13 Євангеліє за Марком, 11 | |
| [Зач. 49.] І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх і каже їм: Ідіть у село, яке перед вами; входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, на якого ніхто з людей не сідав; Відв'яжіть його, приведіть. І якщо хто скаже вам: що ви це робите? - відповідайте, що Господь потребує його; і відішле його сюди. Вони пішли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт на вулиці, і відв'язали його. І деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Нащо осля осля? Вони відповідали їм, як звелів їм Ісус, і ті відпустили їх. І привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Ісус сів на нього. Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі; інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. І що передували викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде в ім'я Господнє! Благословенне Царство, батька нашого Давида! Осанна на висоті! [Зач. 50.] І ввійшов Ісус у Єрусалим і в храм; і, оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з дванадцятьма. На другий день, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був і, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде чого на ній; але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя самого, не пора бо на фіґи була. І сказав їй Ісус: відтепер не з'їв більше ніхто твого плоду довіку! І чули то учні Його. Прийшли в Єрусалим. Ісус, увійшовши в храм, почав виганяти продавців і покупців у храмі, і столи міняйлів та ослони продавцям голубів; і не дозволяв, щоб хто проніс через храм яку-небудь річ. І вчив їх, кажучи: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви назветься для всіх народів? а ви робите з нього печеру розбійників. Почули це первосвященики й книжники, і шукали, як би Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його. Коли ж стало пізно, Він вийшов за місто. А проходячи вранці, побачили, що смоковниця всохла до кореня. І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, подивися, смоківниця, що прокляв Ти, усохло. Ісус їм у відповідь каже їм: [Зач. 51.] Майте віру Божу, бо істинно кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але матиме віру, що станеться так, - буде йому, що не скаже. Через це говорю вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. Коли ж не прощаєте, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших. [Зач. 52.] І знову прийшли вони в Єрусалим. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики і книжники, і старійшини і сказали Йому: Якою владою чиниш оце? і хто Тобі владу цю дав робити це? Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, тоді і Я скажу вам, якою владою це чиню. Іванове хрищення з неба було, чи від людей? відповідайте Мені. Вони ж міркували собі: якщо скажемо: Із неба, - то Він скаже: чому ж ви не повірили йому? А як скажемо: Від людей - боялися народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Тоді Ісус сказав їм у відповідь: і Я не скажу вам, якою владою це чиню. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |