18:42 Євангеліє по Луці, 6 | |
| [Зач. 22.] У суботу, першу по другому дні Пасхи, сталося, як Він переходив ланами, і учні Його зривали колоски і їли, розтираючи руками. А деякі з фарисеїв сказали: Нащо ви робите те, чого не годиться робити в суботу? Ісус сказав їм у відповідь: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли сам зголоднів і ті з них? Як він увійшов до Божого дому, взявши хліби, яких їсти не можна було нікому, крім одних священиків, і їв, і дав тим, що з ним? І сказав їм: Син Людський Господь і суботі. І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав. Там була людина, що правиця йому була всохла. А книжники та фарисеї, чи не зцілить в суботу, щоб знайти звинувачення проти Нього. Він же знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Устань і стань посередині. І він підвівся і став. Тоді сказав їм Ісус: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу? добро, чи зло? врятувати душу, чи погубити? Вони мовчали. І, подивившись на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку твою. Він так і зробив; і стала рука його здорова, як і друга. Вони ж прийшли в сказ і говорили між собою, що б їм зробити з Ісусом. [Зач. 23.] В ті дні та й пішов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога. Коли ж настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія, Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом, Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником. [Зач. 24.] І, зійшовши з ними, то спинився на рівному місці, і безліч учнів Його, і багато людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону, які прийшли послухати Його і зцілитися від хвороб своїх, також і стражденні від нечистих духів; і зцілювалися. І весь народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила і зцілювала всіх. І Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні вбогі духом, бо ваше Царство Боже. Блаженні голодні нині, бо ви нагодовані. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь. Блаженні ви, коли зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і пронесуть ім'я ваше, як зле, за Сина Людського. Радійте того дня і веселіться, бо ваша велика на небесах. Так само чинили пророкам батьки їх. [Зач. 25.] Горе ж вам, багатіям бо ви вже отримали свою втіху. Горе вам, тепер ситим бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер! бо ви сумувати та плакати. Горе вам, коли всі люди будуть говорити про вас добре! бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні. Але вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро робіть тим, хто ненавидить вас, благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто вас. Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а віднімає у тебе верхній одяг, не забороняй взяти і сорочку. Всякому, хто просить у тебе, давай, і від того, хто твоє вимагай назад. [Зач. 26.] І як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними. І якщо любите люблячих вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх люблять. І коли добре чините тим, які вам роблять добро, яка вам за те ласка? бо те саме і грішники роблять. А коли позичаєте тим, від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники позичають грішникам, щоб одержати стільки ж. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого і буде вам нагорода велика, і будете синами Всевишнього бо Він до невдячних і злих. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний. [Зач. 27.] Не судіть, щоб не суджено й; не осуджуйте, і не будете засуджені; прощайте, то простять і вам Давайте і дадуть вам: мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть ваше; Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. Він розповів їм і притчу: Чи може сліпий водити сліпого? з обидва чи впадуть в яму? Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, всякий, як учитель його. Що ти дивишся на скалку в оці брата твого, а колоди у власному оці не відчуваєш? Або, як можеш сказати братові твоєму: Брате! дай, я вийму скалку з ока твого, коли сам не бачиш колоди у власному оці? Лицеміре вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. Немає доброго дерева, що родило б злий плід; і немає поганого дерева, яке приносило б плід добрий, Кожне ж дерево з плоду свого пізнається, бо не збирають смокви з тернини і не знімають винограду з чагарника. Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а лукава людина зо скарбу серця свого виносить лихе, бо від надлишку серця говорять уста його. [Зач. 28.] Що ви називаєте Мене: Господи! Господи! - і не робите того, що Я говорю? Кожний, хто приходить до Мене і слухає слова Мої і виконує їх, скажу вам, до кого подібний. Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав; чому, коли сталася повінь і вода напёрла на цей будинок, однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був на камені. А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи, коли напёрла на нього ріка, і зараз упав він, і руйнування дому руїна. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |