18:39 Євангеліє по Луці, 5 | |
| [Зач. 17.] Одного разу, коли народ натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського Він побачив два човни, що стояли край озера А рибалки, відійшовши від них, полоскали мережі. Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив його відплисти трохи від берега і, сівши, навчав народ із човна. А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: відпливи на глибину і закиньте на полов свій невід. Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили, та за словом Твоїм закину сіті. Зробивши це, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись. І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм і прийшли, і наповнили обидва човни, аж стали вони потопати. Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, Господи! тому що я людина грішна. Бо жах охопив його і всіх, хто з ним був, від полову риби, що зловили вони також і Якова та Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не бійся; відтепер будеш ловити людей. І вони повитягали на землю човни, покинули все і пішли за Ним. [Зач. 18.] Коли Ісус був в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ниць, благаючи Його, кажучи: Господи! якщо хочеш, можеш мене очистити. Він простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: Хочу, будь чистий. І зараз із нього проказа зійшла. І Він наказав йому нікому не говорити, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво. Але тим більше чутка про Нього ще, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх. Він же відходив на місце самотнє й молився. [Зач. 19.] В один день, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й книжники, які прийшли з усіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх, - ось, люди на ложі принесли чоловіка, що був розслаблений, і намагалися внести його в будинок і покласти перед Ісусом; і, не знайшовши, де пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса. І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої. Книжники і фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що отак? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Відчувши ж Ісус думки їх, сказав їм у відповідь: Що ви говорите в серцях ваших? Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Встань і ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, - сказав розслабленому: тобі кажу: встань, візьми ложе своє та й іди до свого дому. І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога. І всіх жах обгорнув, і славили Бога, й страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили. [Зач. 20.] Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною. І він, залишивши все, встав і пішов за Ним. І зробив для Нього Левій у своїм домі велику гостину І був натовп великий митників й інших, які лежали з ними. А книжники та фарисеї нарікали й казали учням Його говорили: Чому ви їсте і п'єте з митниками та грішниками? Ісус же сказав їм у відповідь: не здорові потребують лікаря, але хворі; Я не прийшов кликати праведних, а грішників до покаяння. [Зач. 21.] Вони ж сказали Йому: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють? Він сказав їм: чи можете змусити постили гості весільні, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть в ті дні. І сказав Він до приказку їм: Ніхто латки до старої одежі нової в одежу а інакше і нову роздере, і до старої не підійде латка від нової. І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, а інакше молоде вино прорве бурдюки, і розіллється, і бурдюки пропадуть; але молоде вино має вливати до нових бурдюків; тоді збережеться і те й інше. І ніхто, старе вино, не захоче негайно молодого, бо каже: Старе ліпше. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |