18:34 Євангеліє по Луці, 2 | |
| [Зач. 5.] Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся в правління Квірінія Сирією. І всі йшли записатися, кожен у своє місто. Пішов теж і Йосип із Галілеї, з міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. Коли ж вони були там, настав їй день породити І породила вона свого первістка, і Його сповила, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в готелі. А в тій стороні були на полі пастухи, які містили нічну варту у стада свого. Аж ось Ангол Господній, і слава Господня осяяла їх, і вони налякалися страхом великим. І сказав їм Ангел: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: Сьогодні народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь; А ось вам ознака: ви знайдете Дитину сповиту, що лежить в яслах. І ось раптом з'явилася з Ангелом численне воїнство небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, в людях благовоління! Коли ангели відійшли від них на небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й подивимося, що там сталося, про що сповістив нас Господь. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах. А побачивши, розповіли про те, що було сповіщено їм про Дитятко Сем. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи. А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. [Зач. 6.] Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все те, що чули і бачили, як їм сказано було. Після восьми днів, щоб обрізати Його Немовля, дали Йому ім'я Ісус, назване Ангелом перш зачаття Його в утробі. А коли минулися дні їхнього очищення за Законом Мойсея минулися || [Зач. 7.] принесли Його в Єрусалим, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб принести в жертву скласти, як у Законі Господнім написано дві горлиці або двоє голубенят. [Зач. 8.] Тоді був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен. Він був муж праведний і благочестивий, потіхи чекав для Ізраїля і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господнього. І прийшов Духом у храм. І, як внесли Дитину Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, тоді взяв він на руки, благословив Бога і сказав: Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, зі світом, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля. Йосиф і Матір Його, дивувалися сказаному про Нього. І благословив їх Симеон і сказав Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й на повстання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, - і Тобі меч душу прошиє самій, - щоб відкрились думки багатьох сердець. Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова, від коліна Асирового, глибокої старості, проживши з чоловіком від дівування свого сім років, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відходила від церкви, постом і молитвою служачи Богові вдень і вночі. І вона в той час, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму. А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. А дитина росла і зміцнювався духом, набираючись мудрости, і благодать Божа була на Ньому. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято. Коли ж, після закінчення днів свята, поверталися, залишився молодий Ісус в Єрусалимі; і не помітили того Йосип та мати Його, але думали, що Він із подорожніми йде;. Пройшли день дороги, стали шукати Його поміж родичами та знайомими і, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, шукаючи Його. Через три дні знайшли Його в храмі, як сидів серед учителів та слухав і запитував їх всі, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його. І, побачивши Його, здивувались, і мати сказала до Нього: Дитино, чому так що Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе. Він сказав їм: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Але вони не зрозуміли вони того слова Він їм говорив. І Він пішов з ними і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |