18:32 Євангеліє по Луці, 1 | |
| [Зач. 1.] Як вже багато хто почав складати оповість про справи, які стались між нами, як нам ті розповіли, хто спочатку були очевидцями і служителями Слова, тому й я, по ретельному дослідженні за все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіл, щоб ти істоту науки, якої навчився. [Зач. 2.] За днів Ірода, царя юдейського, був священик з Авіевой черги, на ім'я Захарій, і дружина його з дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета. Обидва вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, й обоє були вже в літах похилих. Одного разу, коли він в порядку своєї черги він служив перед Богом, по звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти для кадіння, а вся безліч народу молилась знадвору під час кадіння, - І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника. Захарія, побачивши його, зніяковів, і страх напав на нього. Ангел же сказав до нього: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ймення Іван І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть, Бо він буде великий перед Господом; не питиме вина та п'янкого напою, і наповниться Духом Святим ще з утроби матері своєї; І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога І він сам перед Ним духом і силою Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. І сказав Захарія до ангела: Із чого пізнаю це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого. Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі це; і ось, ти будеш мовчати і не зможеш аж до того дня, коли станеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, які збудуться свого часу. А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого зволікає в храмі. Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі; А він тільки знаки їм давав, і залишився німий. І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого. [Зач. 3.] А після тих днів зачала Єлисавета, дружина його, і таїлась п'ять місяців, кажучи: Так для мене Господь днями зібралась, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми. А шостого місяця був посланий Ангол Гавриїл від Бога в місто Галілейській, званий Назарет, до діви, що заручена чоловікові, на ім'я Йосиф, з дому Давидового, а а ім'я діві Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: Радій, Благодатна! Господь з Тобою; Ти благословенна між жонами. Вона ж, побачивши його, зніяковіла від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав до неї: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога; І ось ти в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престол Давида, його батька, І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. Марія ж сказала Ангелу: як буде це, коли мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього осінить Тебе; тому й Святе, що народиться, буде Син Божий!. Ось і твоя родичка Єлисавета, яку звуть неплідною і вона зачала сина в старості своїй, і оце шостий місяць, Бо для Бога нема неможливої жадної речі!. Тоді Марія промовила: Я ж Господня раба нехай буде мені згідно з словом твоїм. І відійшов від Неї Ангел. [Зач. 4.] Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в місто Юди, і увійшла в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, здригнулася дитина в утробі її І Єлисавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним голосом, і сказала: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідки це мені, що прийшла мати Господа мого до мене? Бо коли голос привіту твого забринів вухах моїх радощів затріпотала дитина в утробі моїй. Та, що повірила, бо сповниться сказане їй від Господа. І сказала Марія: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо відтепер будуть догоджати Мене всі роди; бо велике вчинив мені Потужний! Ймення і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його; Він показує міць Свого рамена розсіяв пишається думкою серця свого! Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, голодних добром, а багатих пускає ні з чим! Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість, як говорив отцям нашим, Аврааму й насінню його аж повіки. І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого. А Єлисаветі настав час родити, і вона народила сина. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та раділи з нею. У восьмий день прийшли обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій. На це мати його сказала: Ні, нехай названий буде Іван. І сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям. І кивали до батька його, як хотів би назвати його. Попросивши ж табличку, написав: Іван імення йому. І всі здивувалися. І в тій хвилі уста та язик його, і він став говорити, благословляючи Бога. І був страх на всіх їхніх сусідів і розповідали про все це по всіх верховинах юдейських. Всі почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця? І рука Господня була з ним. І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і визволив йому, Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, як сповістив устами святих пророків Своїх, що врятує нас від ворогів наших і від руки всіх наших ненависників, вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, Його присяги, що присягнув був Авраамові, отцю нашому, дати нам, відважно, визволившись із руки ворогів наших, служити Йому в святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом щоб дорогу Йому приготувати, дати зрозуміти народу Його спасіння у відпущенні їхніх гріхів їх, через велике милосердя нашого Бога, що відвідав нас Схід понад, просвітити тих мешканців темряви і тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру. А дитина росла і зміцнювався духом, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |