А Савл убийство його. У ті дні І утиск великий постав проти єрусалимської Церкви, і все, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та Самарії.
І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.
А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
Ходили тоді і звіщали слово.
[Зач. 18.] Ось Пилип прийшов до самарійського і проповідував їм Христа.
Люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він творив чудеса.
Бо нечисті духи з багатьох, одержимих ними, виходили з криком, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.
І була радість велика в тім місті.
Один же чоловік, на ім'я Симон, і чарував та дивував народ самарійський, видаючи себе за кого-то великого.
Його слухали всі, від малого до великого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
Його ж слухалися, бо, що він їх довший час дивував ворожбитством.
...
Читать дальше »
|
Тоді первосвященик: Чи це так?
Але він сказав: Мужі брати й батьки послухайте. Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як в Месопотамії, перше ніж оселився в Харані,
і сказав йому: Вийди із своєї землі та з родини своєї, і з дому батька твого, і йди в землю, яку покажу тобі.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані а звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете.
І не дав йому на ній спадщини ані на стопу ноги, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
І сказав йому Бог, що насіння його буде в чужій землі і будуть в поневоленні гнобити чотириста років.
Але Я, сказав Бог буду судити народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; Опісля ж вони вийдуть і будуть служити Мені на цім місці.
І дав йому завіт обрізання. І породив так Ісака та обрізав його восьмого дня; а Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 16.] У ці дні, коли учнів намножилось у огреченими * нарікати на євреїв за те, що їхні вдовиці в щоденному служінні. // * Євреї з країн язичницьких.
Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам покинути Боже Слово, піклуватися про столи.
Отож, браття, виберіть з-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на цю службу,
А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.
І людям сподобалося оце слово всїй громаді; і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Філіпа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і Миколи Антиохийца, зверненого з язичників;
їх поставили перед апостолів, і, помолившись, поклали на них руки.
І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі; і дуже багато священиків були слухняні вірі.
[Зач. 17.] А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 13.] А один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю дружиною Сапфірою, продавши маєток,
присвоїв частину з заплати, з відома дружини своєї, а якусь там частину приніс і поклав до ніг апостолів.
Але Петро сказав: Ананію! Для чого ти допустив сатані вкласти в серце твоє думку збрехати Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
Що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Для чого ти поклав це в твоєму серці? Ти сказав неправду не людям, а Богові.
Почувши ці слова, Ананія впав та й умер І обгорнув жах великий усіх, що це чули.
Юнаки ж приготували його до поховання і, винісши, поховали.
Години через три прийшла й дружина його, не знаючи про те, що трапилося.
Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона сказала: Так, за стільки.
Але Петро сказав їй: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що пох
...
Читать дальше »
|
[Зач. 10.] Коли вони говорили до народу, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,
обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих;
і наклали на них руки і до в'язниці всадили до ранку; бо вже був вечір.
А багато з тих, хто слухав слово, увірували; і було число таких людей близько п'яти тисяч.
На другий день зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші, і книжники,
і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки з роду первосвященика;
і, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?
Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!
Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді в благодіяння людині немічному, як він видужав,
то нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли
...
Читать дальше »
|
[Зач. 7.] Петро та Іван йшли разом в храм на дев'яту годину молитви.
І був чоловік, кульгавий від утроби матері своєї, котрого носили і садовили щоденно в воротях храму, що Красними, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Він, побачивши Петра та Іван хочуть у храм, просити в них милостині.
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас.
І той подивився на них, сподіваючись отримати від них що-небудь.
Але Петро сказав: Срібла й золота в мене нема, а що маю, то даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.
І, взявши його за праву руку, підвів його І хвилі тієї зміцнилися ноги й коліна,
І, зірвавшись, і почав ходити, і ввійшов з ними в храм, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога.
І весь народ бачив, як ходив він та Бога хвалив
І пізнали його, що це був той, який сидів біля Червоних дверей храму для милостині; І вони переповнились жахом та подивом із
...
Читать дальше »
|
[Зач. 3.] Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та по одному осів на кожному з них.
Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
В Єрусалимі жили юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
І всі дивувались і дивувалися, кажучи один до одного: ці, що говорять не галілеяни?
Як же ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якому народилися.
Парфяне, і мідяни, і з Еламу, і мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту й Азії,
Фрігії та Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти *
...
Читать дальше »
|
[Зач. 1.] Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив і навчав,
до того дня, коли Він вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, що їх вибрав,
яким і явив Себе живим після муки своєї у многих вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про царство Боже.
І, зібравши їх, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отця, про що ви чули від Мене,
Бо Іван хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете хрещені Духом Святим.
А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу, Господи, поставиш Ти царство Ізраїлеві?
Він же сказав їм: То не ваша справа знати час і пору, що Отець поклав у владі Своїй
Та ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
Сказавши це, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з виду їх.
...
Читать дальше »
|
[Зач. 66.] Після цього з'явивсь Ісус учням над морем Тивериадском. А з'явився отак
Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
Симон Петро сказав їм: Піду риби вловити. Кажуть йому: І ми підемо з тобою. Пішли і негайно увійшли в човен, і вони не вловили ту ніч нічого.
А коли вже настав ранок, Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.
Ісус каже до них: чи є у вас якась їжа? Вони відказали.
Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете. Вони закинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби.
Тоді учень, якого любив Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь. Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, - бо він був нагий, - і кинувся в море.
А інші учні припливли в човні, - бо недалеко були від землі, ліктів із двісті, - тягнучи невода з риб
...
Читать дальше »
|
[Зач. 63.] У перший же день тижня, прийшла Марія Магдалина до гробу рано, коли було ще темно, і бачить, що камінь від гробу відвалений.
Отже, біжить і приходить до Симона Петра і до іншого учня, якого любив Ісус, і каже до них: Взяли Господа з гробу, і не знаємо, де поклали Його.
Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
Вони бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
І, нахилившись, бачить лежить плащаниця але він не ввійшов.
Слідом за ним приходить Симон Петро, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена іншому місці.
Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу, і побачив, і увірував.
Бо вони ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
І учні вернулися знову до себе.
[Зач. 64.] А Ма
...
Читать дальше »
|
|