15:38 Євангеліє за Матвієм, 15 | |
| Тоді до Ісуса єрусалимські книжники та фарисеї і кажуть: Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають. Він же сказав їм у відповідь: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого? Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, і: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: дар Богові те, чим би ви скористатись від мене, той може вже й не шанувати батька свого чи матір свою; таким чином ви заповідь Божу вашим переданням. Лицеміри Добре пророкував про вас Ісая, кажучи: наближаються до Мене люди ці устами своїми, і шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене; Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей. І Він покликав народ, сказав до нього: Послухайте та зрозумійте! не те, що входить в уста, опоганює людину, але те, що виходить з уст, опоганює людину. Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися? Він же сказав: Усяка рослина, яку не Отець Мій Небесний насадив, буде вирвана з коренем Залишіть ви їх: - сліпі вожді сліпих; А коли сліпий водить сліпого, то обидва впадуть в яму. Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу. Ісус сказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Чи ж ви не розумієте, що все, що входить в уста, вступає в живіт, та й назовні виходить? Що ж виходить із уст - походить із серця - і воно опоганює людину, Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги - це опоганює людину; А їсти руками невмитими - не опоганює це людини. І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські. І ото одна жінка хананеянки, вийшовши з тих місць, кричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя жорстоко біснується. Але Він не відповідав їй ні слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його: Відпусти її, бо кричить услід за нами. Він же сказав у відповідь: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого. А вона, підійшовши, вклонилася Йому і сказала: Господи, допоможи мені. Він же сказав: Не годиться взяти хліб у дітей і кинути щенятам. Вона сказала: так, Господи! Але навіть щенята їдять кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко велика віра твоя; нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її в той час. І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там. І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, сліпих, німих, калік і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг і Він зцілив їх; так що народ дивувався, бачачи що говорять німі, калік здоровими, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого. Ісус же, закликавши учнів Своїх, і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі. А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу? А Ісус запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок. Тоді, звелівши натовпові посідати на землю. І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові. І всі їли й наситились, а з позосталих кусків сім кошів повних, а тих, що їли, було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей. І, відпустивши народ, Він сів до човна і прибув до землі Магдалинської. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |