19:41 Діяння апостолів, 19 | |
[Зач. 42.] коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов, й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? Вони ж сказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий. Він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрещення. Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, тобто в Ісуса Христа. Почувши це, вони хрестилися в ім'я Господа Ісуса, А коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони стали говорити іншими мовами і пророкувати. Всіх їх було чоловіка з дванадцять. А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно проповідував три місяці, розмовляючи і доводячи про царство Боже. А коли опиралися дехто й не вірили, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він, залишивши їх, відділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана. Це ж два роки продовжувалось, так що всі жителі Азії, слухали слово про Господа Ісуса, як юдеї, так і греки. Бог чуда чинив надзвичайні руками Павла, так що на хворих навіть хустки й пояси з його тіла приносили, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них. Навіть деякі із мандрівних ворожбитів юдейських зачали над хто мав злих духів ім'я Господа Ісуса, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує. Це робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви. Але злий дух сказав у відповідь: Ісуса знаю, і Павло мені відомий, а ви хто? І кинувся на них чоловік, в якому був злий дух, і, здолавши їх, взяв над ними таку силу, що вони, голі і побиті, вибігли з того будинку. І це стало відоме всім, що в Ефесі юдеїв і греків, і напав страх на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса. А багато з тих, що повірили приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої. А що займалися чарами багато, зібравши книги свої, спалили перед усіма, і склали ціни їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм. З такою силою зростала і зміцнялося Божеє Слово!. А як сповнилось це, Павло в Дусі, пройшовши Македонію і Ахаію, йти в Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим. Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам залишився на якийсь час ув Азії. У той час стався чималий заколот проти дороги Господньої, Бо один золотар, ім'ям Димитрій, який робив срібні храми Артеміди і доставляв художникам чималий прибуток, зібравши їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: ви знаєте, що від цього ремесла заробіток ми маємо тим часом ви бачите і чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув чимале число людей, кажучи, що робляться руками нема богів рукотворних. А це нам загрожує тим, що не тільки ремесло наше прийде в презирство, а й храм богині Артеміди нічого не означатиме, і іспровергнется велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ. Вислухавши це, вони виповнилися люттю і почали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика! І місто наповнилось заколотом. Схопивши Македонян Гая та Аристарха, супутників Павлових, вони однодушно до видовища. Коли ж Павло хотів увійти в народ, учні не допустили його. Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили не показуватися на видовище. Тим часом кричав, а інші інше, бо збори бурхливі були, і велика частина присутніх не знали, чого ради зібралися. За пропозицією юдеїв, з народу був Олександр. Повівши рукою, Олександр хотів виправдатися перед народом. Коли ж дізналися, що він юдей, то закричали всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська! Охоронець же порядку, як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі Ефеського! то людина не знає, що місто Ефес то служитель великої богині Артеміди і Діопета? Якщо ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно. А ви ж привели цих людей, які ні святокрадці, ані вашої богині не зневажили. Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого-небудь, то суди і є проконсули нехай скаржаться один на одного. А якщо ви шукаєте чогось іншого, то це буде вирішено в законному зібранні. Бо ось є небезпека - за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище. Сказавши це, він розпустив збори. | |
|
Всего комментариев: 0 | |